Директор ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» Олексій Мерецький взяв участь у радіоефірі на радіостанції ЕРА-FM.
В програмі «Виміри життя. Право» обговорювалась тема: «Діяльність кредитних спілок в Україні».
Прослухати ефір можна за посиланням: http://vgo.com.ua/blogs/blog_news/372
середа, 31 березня 2010 р.
четвер, 25 березня 2010 р.
Фондовий ринок: іграшка для дорослих?
Денний обсяг торгів на двох найбільших українських біржах ледь перевищив 115 мільйонів гривень. У той же час, Мінфін за день продав ОВДП на 1 мільярд гривень. Таким чином, бізнес на біржі має мало спільного з реальною економікою країни.
Український ринок цінних паперів продовжує успішно розвиватися всупереч проблемам із законодавством та внутрішнім чварам. Однак потенціал зростання має межу, який може бути досягнутий досить швидко, якщо проблеми ігнорувати.
Час збирати врожай?
Зростаючий як на дріжджах український фондовий ринок - індекс Української біржі за рік виріс з 472 пунктів до 2 376 пунктів, здається, не помічає супутніх негараздів. Ні недосконалість законодавчої бази, ні достатньо складна схема взаємин з регулятором, ні відносна вузькість ринку не зменшують оптимізму гравців.
Феноменальне зростання після вражаючого падіння, що тривало з лютого 2008 року по березень 2009 року, змусило біржовиків цінувати поточну ситуацію.
"Якщо якась компанія занадто хвилюється про питання законодавства, значить, вона просто не може заробляти гроші. Зараз час "збирати врожай", а не думати про закони і кабінетні чвари", - сказав "Економічній правді" представник однієї з КУА.
З ним солідарні й інші експерти. На питання про проблеми ринку більшість аналітиків відповідали з подивом: "Які можуть бути труднощі при такому зростанні?".
Проте перші ж спроби заглибитися у біржові справи України розсіюють загальний оптимізм. Вітчизняний фондовий ринок не став рушійною силою економіки. Більшість емітентів майже не стежать за ходом торгів своїми паперами і, як наслідок, не зацікавлені у власній публічності.
Ринок цінних паперів не може дати великим підприємствам серйозні кошти через свою низьку ліквідність. Приміром, сумарний обсяг торгів на Українській біржі та біржі ПФТС за 24 березня 2010 року ледь перевищив 115 мільйонів гривень.
У той же час, попереднього дня загальний обсяг продажів ОВДП Міністерством фінансів склав 1,04 мільярда гривень, а 16 березня, до зниження ставок за цими паперами, попит перевищив 9 мільярдів гривень.
Таким чином, бізнес на біржі залишається вузькоспеціалізованим видом діяльності, який має мало спільного з реальною економікою країни.
"Щоб давати емітентам більше грошей, ринку гостро необхідні капітали нових зарубіжних гравців. Щоб отримувати не 5 мільярдів доларів, а хоча б 15-20 мільярдів доларів іноземних інвестицій на рік, Україні слід ввести більш зрозумілі правила гри", - відзначає генеральний директор КУА "ІНЕКО-Інвест" Олег Морква.
На його думку, регулятор повинен активніше захищати міноритаріїв від бенефіціарів, а бенефіціарів - від недружніх поглинань із боку міноритаріїв-рейдерів.
Гравці також чекають і менш глобальних новацій. На думку трейдера компанії "Фоїл Секюрітіз" Іллі Іванова, заходом, що збільшує активність на біржі, могло б стати зняття існуючих обмежень у питанні "коротких операцій".
Серед інших причин, які гальмують розвиток ринку, біржовики називають внутрішньокорпоративні чвари - перманентні скандали з продажем біржі ПФТС та "інформаційні війни" між різними групами брокерів.
Кадр вирішить все?
Проводити "роботу над помилками" уряд доручив новому керівнику Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитру Тевелєву. Він відомий як один з "бійців" System Capital Management, який раніше обіймав посаду виконавчого директора енергогенеруючої компанії ВАТ "Дніпроенерго".
Це призначення можна пояснити скоріше бажанням нового президента і глави Кабміну розставити на усі ключові посади своїх людей, аніж досвідом роботи Тевелєва у тонкій сфері торгівлі цінними паперами.
Більшість торговців не схильні бачити у цій кадровій заміні перший крок до вирішення проблем ринку і тільки придивляються до нового керівника.
Проте майже всі учасники ринку переконані, що пора припинити "військові дії" і подумати про серйозні кроки щодо повернення в Україну інвесторів, які масово залишили український ринок цінних паперів в середині 2009 року.
Крім нового керівника ДКЦПФР, цьому може посприяти і посилення активності брокерської саморегулюючої організації - СРО - Асоціації українських фондових торговців - АУФТ. Саме вона повинна ініціювати глобальні зміни у секторі.
З початку діяльності АУФТ навколо неї вирують неабиякі пристрасті, проте наразі це не стільки робота, скільки її видимість - як з боку опонентів, так і з боку асоціації.
На думку керівника групи компаній "Тект" Вадима Гриба, АУФТ стала не реальною СРО, що захищає інтереси учасників ринку, а навпаки - репресивним інструментом в руках державного регулятора.
Учасники ринку хотіли б бачити АУФТ діяльною організацією, а не об'єднанням компаній, які сплачують членські внески. Виконавчий директор ІК "Фенікс Капітал" Олег Швець упевнений, що наразі робота асоціації не відповідає вимогам торговців.
"Потрібно значно посилити діяльність за багатьма напрямками. Саморегулятор - це не просто гарна вивіска. Необхідно планомірно і системно розробляти новації. Звичайно, не в компетенції АУФТ вводити законодавчі зміни, але ініціювати їх обговорення - цілком можливо", - переконаний він.
У самій асоціації визнають наявність проблем. Голова ради АУФТ Сергій Антонов вважає, що структурних змін не уникнути, і починати потрібно кожному з себе.
"Ми розуміємо, що у торговців цінними паперами виникає чимало проблем. Більше того - відсутнє стратегічне бачення розвитку ринку в цілому. Однак торговці більше зайняті міжусобними війнами, ніж роботою на перспективу", - говорить Антонов.
Він вважає, що АУФТ має структурувати роботу ринку, консолідувати різні ініціативи, розробити стратегічні рішення і запропонувати їх членам асоціації.
Наскільки нове призначення зможе полегшити життя торговцям, покаже час. Проте факт залишається фактом: чим пізніше будуть проведені реформи на фондовому ринку країни, тим швидше буде досягнута стеля його розвитку.
www.vgo.com.ua
Український ринок цінних паперів продовжує успішно розвиватися всупереч проблемам із законодавством та внутрішнім чварам. Однак потенціал зростання має межу, який може бути досягнутий досить швидко, якщо проблеми ігнорувати.
Час збирати врожай?
Зростаючий як на дріжджах український фондовий ринок - індекс Української біржі за рік виріс з 472 пунктів до 2 376 пунктів, здається, не помічає супутніх негараздів. Ні недосконалість законодавчої бази, ні достатньо складна схема взаємин з регулятором, ні відносна вузькість ринку не зменшують оптимізму гравців.
Феноменальне зростання після вражаючого падіння, що тривало з лютого 2008 року по березень 2009 року, змусило біржовиків цінувати поточну ситуацію.
"Якщо якась компанія занадто хвилюється про питання законодавства, значить, вона просто не може заробляти гроші. Зараз час "збирати врожай", а не думати про закони і кабінетні чвари", - сказав "Економічній правді" представник однієї з КУА.
З ним солідарні й інші експерти. На питання про проблеми ринку більшість аналітиків відповідали з подивом: "Які можуть бути труднощі при такому зростанні?".
Проте перші ж спроби заглибитися у біржові справи України розсіюють загальний оптимізм. Вітчизняний фондовий ринок не став рушійною силою економіки. Більшість емітентів майже не стежать за ходом торгів своїми паперами і, як наслідок, не зацікавлені у власній публічності.
Ринок цінних паперів не може дати великим підприємствам серйозні кошти через свою низьку ліквідність. Приміром, сумарний обсяг торгів на Українській біржі та біржі ПФТС за 24 березня 2010 року ледь перевищив 115 мільйонів гривень.
У той же час, попереднього дня загальний обсяг продажів ОВДП Міністерством фінансів склав 1,04 мільярда гривень, а 16 березня, до зниження ставок за цими паперами, попит перевищив 9 мільярдів гривень.
Таким чином, бізнес на біржі залишається вузькоспеціалізованим видом діяльності, який має мало спільного з реальною економікою країни.
"Щоб давати емітентам більше грошей, ринку гостро необхідні капітали нових зарубіжних гравців. Щоб отримувати не 5 мільярдів доларів, а хоча б 15-20 мільярдів доларів іноземних інвестицій на рік, Україні слід ввести більш зрозумілі правила гри", - відзначає генеральний директор КУА "ІНЕКО-Інвест" Олег Морква.
На його думку, регулятор повинен активніше захищати міноритаріїв від бенефіціарів, а бенефіціарів - від недружніх поглинань із боку міноритаріїв-рейдерів.
Гравці також чекають і менш глобальних новацій. На думку трейдера компанії "Фоїл Секюрітіз" Іллі Іванова, заходом, що збільшує активність на біржі, могло б стати зняття існуючих обмежень у питанні "коротких операцій".
Серед інших причин, які гальмують розвиток ринку, біржовики називають внутрішньокорпоративні чвари - перманентні скандали з продажем біржі ПФТС та "інформаційні війни" між різними групами брокерів.
Кадр вирішить все?
Проводити "роботу над помилками" уряд доручив новому керівнику Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитру Тевелєву. Він відомий як один з "бійців" System Capital Management, який раніше обіймав посаду виконавчого директора енергогенеруючої компанії ВАТ "Дніпроенерго".
Це призначення можна пояснити скоріше бажанням нового президента і глави Кабміну розставити на усі ключові посади своїх людей, аніж досвідом роботи Тевелєва у тонкій сфері торгівлі цінними паперами.
Більшість торговців не схильні бачити у цій кадровій заміні перший крок до вирішення проблем ринку і тільки придивляються до нового керівника.
Проте майже всі учасники ринку переконані, що пора припинити "військові дії" і подумати про серйозні кроки щодо повернення в Україну інвесторів, які масово залишили український ринок цінних паперів в середині 2009 року.
Крім нового керівника ДКЦПФР, цьому може посприяти і посилення активності брокерської саморегулюючої організації - СРО - Асоціації українських фондових торговців - АУФТ. Саме вона повинна ініціювати глобальні зміни у секторі.
З початку діяльності АУФТ навколо неї вирують неабиякі пристрасті, проте наразі це не стільки робота, скільки її видимість - як з боку опонентів, так і з боку асоціації.
На думку керівника групи компаній "Тект" Вадима Гриба, АУФТ стала не реальною СРО, що захищає інтереси учасників ринку, а навпаки - репресивним інструментом в руках державного регулятора.
Учасники ринку хотіли б бачити АУФТ діяльною організацією, а не об'єднанням компаній, які сплачують членські внески. Виконавчий директор ІК "Фенікс Капітал" Олег Швець упевнений, що наразі робота асоціації не відповідає вимогам торговців.
"Потрібно значно посилити діяльність за багатьма напрямками. Саморегулятор - це не просто гарна вивіска. Необхідно планомірно і системно розробляти новації. Звичайно, не в компетенції АУФТ вводити законодавчі зміни, але ініціювати їх обговорення - цілком можливо", - переконаний він.
У самій асоціації визнають наявність проблем. Голова ради АУФТ Сергій Антонов вважає, що структурних змін не уникнути, і починати потрібно кожному з себе.
"Ми розуміємо, що у торговців цінними паперами виникає чимало проблем. Більше того - відсутнє стратегічне бачення розвитку ринку в цілому. Однак торговці більше зайняті міжусобними війнами, ніж роботою на перспективу", - говорить Антонов.
Він вважає, що АУФТ має структурувати роботу ринку, консолідувати різні ініціативи, розробити стратегічні рішення і запропонувати їх членам асоціації.
Наскільки нове призначення зможе полегшити життя торговцям, покаже час. Проте факт залишається фактом: чим пізніше будуть проведені реформи на фондовому ринку країни, тим швидше буде досягнута стеля його розвитку.
www.vgo.com.ua
середа, 24 березня 2010 р.
Где можно занять по мелочи
Жизнь, кажется, налаживается. Во всяком случае, у тех, кто нынче ищет возможность одолжить деньги в банке. Если осенью-2009 народ деньгами ссужали всего 15 банков, то теперь их число выросло вдвое и достигает 30. Ситуация в экономике относительно стабильна, курс гривни потихоньку растет, доверие к банкам возвращается... Вот банкиры и расслабились, и снова раскрыли закрома. Правда, несмотря на это, на кредиты не подешевели и требования к заемщикам мягче не стали. Большинство банков по-прежнему дает мелкие кредиты под залог недвижимости или, на худой конец, депозита (кроме товарных в магазинах). Видно, сильно финансистов кризис напугал, и они вовсю перестраховываются.
Такая ситуация продлится до осени, считают банкиры. Количество банков-кредиторов будет потихоньку расти (особенно среди «иностранцев»), но в ближайшие полгода кредиты доступнее и дешевле не станут. Кредитных перемен банкиры ждут осенью. Ну, если, конечно, мировая и наша экономики не дадут сбой. Тогда о кредитах снова придется забыть.
КРЕДИТНЫЕ КАРТЫ
Число банков, где можно оформить кредитку, увеличилось вдвое — с 7 до 15. Правда, как и прежде, без лишних усилий и залога карточку можно получить только в «ПриватБанке». В других банках получить кредитку можно только если у тебя есть зарплатная карточка этого банка или депозит в нем же. «Зарплатники» могут получить по кредитке не больше 1—5 своих среднемесячных доходов, а вкладчики — до 80—90% суммы депозита. Большинство банков дает кредитки бесплатно, а за пользование кредитом ставка составит от 20 до 40% годовых. Но, оформляя карточку под залог вклада, помните, что ваши деньги будут недоступны (в залоге) до конца действия карточки (обычно 1 год, но может и больше). Захотите забрать вклад — банк потребует до копейки вернуть долг по кредитке или вычтет его из депозита.
КРЕДИТЫ НА ТЕХНИКУ
Если в среднем количество банков, дающих народу кредиты, выросло, то вот в торговых сетях, по-прежнему кредитуют всего 4 банка: «Дельта», «ПриватБанк», «УкрСиббанк» и Platunum Bank. Как и прежде магазинные кредиты самые дорогие. Банки устанавливают низкую ставку (0—10% годовых), чтобы завлечь заемщиков, а вот комиссии устанавливают безумные — 2—4% от цены товара в месяц. Добавят еще страховку (0,3—1,5% в месяц от цены товара) и эффективная ставка по кредиту вырастет с «рекламных» 0—10% до 80—90% годовых. Кстати, без первого взноса сейчас такие кредиты не дают, требуют внести, как минимум, 20—25% от цены кредитуемого товара. А кое-где получается, что чем больше срок кредита, тем больше должен быть первый взнос: на полгода — 20—30%, на год — уже 50% от цены товара. Если нынче купить в кредит какую-то технику за 8 тыс. грн. (на 6 мес., 1-й взнос — 30%), то платить по нему придется 1100—1250 грн. в месяц, а переплата за весь срок составит 1300—2000 грн. Есть в магазинах и акционные нулевые кредиты. Но это не значит, что всего за «плазму» ценой 10 тыс. грн. вы заплатите те же 10 тыс. В одном магазине нам по нулевому кредиту на 5 мес. (первый взнос — 20%) насчитали 600 грн. переплаты, а на 10 мес. (взнос — 50%) — почти 800 грн. Всему виной оказалась страховка.
НАЛИЧНЫЕ В ДОЛГ
С осени количество банков, в которых можно разжиться деньгами без указания цели их использования, увеличилось почти втрое — с восьми до двух десятков. Правда, без залога дают взаймы всего 4 банка: «Индэксбанк», «Плюс Банк», «Ренессанс Капитал» и Platinum Bank. Занять здесь можно в среднем до 15 тыс. грн., но получается очень дорого. Ставка (8—40% в год) + комиссии (1—3% в месяц) + страховки сделают кредит золотым — до 70—80% годовых. Намного дешевле занять под залог депозита или квартиры. Под депозит можно получить до 90% от его суммы, и только до конца срока вклада, а под залог жилья — хоть миллион! Но готовьтесь к тому, что потратиться придется на оценку и страхование имущества, оформление договора залога и т.д. Так что мелкие суммы (до 30—40 тыс. грн.) под залог недвижимости брать совсем невыгодно.
www.vgo.com.ua
Такая ситуация продлится до осени, считают банкиры. Количество банков-кредиторов будет потихоньку расти (особенно среди «иностранцев»), но в ближайшие полгода кредиты доступнее и дешевле не станут. Кредитных перемен банкиры ждут осенью. Ну, если, конечно, мировая и наша экономики не дадут сбой. Тогда о кредитах снова придется забыть.
КРЕДИТНЫЕ КАРТЫ
Число банков, где можно оформить кредитку, увеличилось вдвое — с 7 до 15. Правда, как и прежде, без лишних усилий и залога карточку можно получить только в «ПриватБанке». В других банках получить кредитку можно только если у тебя есть зарплатная карточка этого банка или депозит в нем же. «Зарплатники» могут получить по кредитке не больше 1—5 своих среднемесячных доходов, а вкладчики — до 80—90% суммы депозита. Большинство банков дает кредитки бесплатно, а за пользование кредитом ставка составит от 20 до 40% годовых. Но, оформляя карточку под залог вклада, помните, что ваши деньги будут недоступны (в залоге) до конца действия карточки (обычно 1 год, но может и больше). Захотите забрать вклад — банк потребует до копейки вернуть долг по кредитке или вычтет его из депозита.
КРЕДИТЫ НА ТЕХНИКУ
Если в среднем количество банков, дающих народу кредиты, выросло, то вот в торговых сетях, по-прежнему кредитуют всего 4 банка: «Дельта», «ПриватБанк», «УкрСиббанк» и Platunum Bank. Как и прежде магазинные кредиты самые дорогие. Банки устанавливают низкую ставку (0—10% годовых), чтобы завлечь заемщиков, а вот комиссии устанавливают безумные — 2—4% от цены товара в месяц. Добавят еще страховку (0,3—1,5% в месяц от цены товара) и эффективная ставка по кредиту вырастет с «рекламных» 0—10% до 80—90% годовых. Кстати, без первого взноса сейчас такие кредиты не дают, требуют внести, как минимум, 20—25% от цены кредитуемого товара. А кое-где получается, что чем больше срок кредита, тем больше должен быть первый взнос: на полгода — 20—30%, на год — уже 50% от цены товара. Если нынче купить в кредит какую-то технику за 8 тыс. грн. (на 6 мес., 1-й взнос — 30%), то платить по нему придется 1100—1250 грн. в месяц, а переплата за весь срок составит 1300—2000 грн. Есть в магазинах и акционные нулевые кредиты. Но это не значит, что всего за «плазму» ценой 10 тыс. грн. вы заплатите те же 10 тыс. В одном магазине нам по нулевому кредиту на 5 мес. (первый взнос — 20%) насчитали 600 грн. переплаты, а на 10 мес. (взнос — 50%) — почти 800 грн. Всему виной оказалась страховка.
НАЛИЧНЫЕ В ДОЛГ
С осени количество банков, в которых можно разжиться деньгами без указания цели их использования, увеличилось почти втрое — с восьми до двух десятков. Правда, без залога дают взаймы всего 4 банка: «Индэксбанк», «Плюс Банк», «Ренессанс Капитал» и Platinum Bank. Занять здесь можно в среднем до 15 тыс. грн., но получается очень дорого. Ставка (8—40% в год) + комиссии (1—3% в месяц) + страховки сделают кредит золотым — до 70—80% годовых. Намного дешевле занять под залог депозита или квартиры. Под депозит можно получить до 90% от его суммы, и только до конца срока вклада, а под залог жилья — хоть миллион! Но готовьтесь к тому, что потратиться придется на оценку и страхование имущества, оформление договора залога и т.д. Так что мелкие суммы (до 30—40 тыс. грн.) под залог недвижимости брать совсем невыгодно.
www.vgo.com.ua
вівторок, 23 березня 2010 р.
НБУ відмовляється рятувати кредитні спілки
Національний банк виступає проти рефінансування кредитних спілок за рахунок своїх коштів.
Про це йдеться в повідомленні Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Голова відомства Віктор Суслов та голова НБУ Володимир Стельмах обговорили питання створення системи рефінансування кредитних спілок.
Держфінпослуг відстоював позицію, запропоновану в проекті розпорядження Кабміну "Про заходи щодо захисту інтересів вкладників кредитних спілок та підтримки ліквідності та платоспроможності кредитних спілок".
Даним проектом пропонується підтримка кредитних спілок за рахунок коштів рефінансування НБУ.
Однак глава Нацбанку не підтримує цю ініціативу, і доцільніше, на його думку, не створювати окрему систему рефінансування для кредитних спілок, а надати їм можливість підтримувати ліквідність за рахунок кредитів комерційних банків на загальних підставах.
Як відомо, на початку лютого 2010 року в Україні було зареєстровано 742 кредитні спілки.
У лютому 2010 року Держфінпослуг оцінила частку проблемних кредитів кредитних спілок у 50%.
Раніше регулятор також оцінив потребу в рефінансуванні цих установ у розмірі від половини мільярда до мільярда гривень.
www.vgo.com.ua
Про це йдеться в повідомленні Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг.
Голова відомства Віктор Суслов та голова НБУ Володимир Стельмах обговорили питання створення системи рефінансування кредитних спілок.
Держфінпослуг відстоював позицію, запропоновану в проекті розпорядження Кабміну "Про заходи щодо захисту інтересів вкладників кредитних спілок та підтримки ліквідності та платоспроможності кредитних спілок".
Даним проектом пропонується підтримка кредитних спілок за рахунок коштів рефінансування НБУ.
Однак глава Нацбанку не підтримує цю ініціативу, і доцільніше, на його думку, не створювати окрему систему рефінансування для кредитних спілок, а надати їм можливість підтримувати ліквідність за рахунок кредитів комерційних банків на загальних підставах.
Як відомо, на початку лютого 2010 року в Україні було зареєстровано 742 кредитні спілки.
У лютому 2010 року Держфінпослуг оцінила частку проблемних кредитів кредитних спілок у 50%.
Раніше регулятор також оцінив потребу в рефінансуванні цих установ у розмірі від половини мільярда до мільярда гривень.
www.vgo.com.ua
понеділок, 22 березня 2010 р.
Кредитные союзы могут получить свой гарантийный фонд
Адаптации финансовой системы Украины к законодательству Европейского Союза и уравниванию в правах членов кредитных союзов с вкладчиками банков посвящен законопроект N 3265 Александра Клименко(НУНС).
Проектом предлагается по аналогии с Фондом гарантирования вкладов физических лиц создать Фонд гарантирования вкладов кредитных союзов - государственное специализированное учреждение, исполняющее функции госуправления в сфере гарантирования вкладов членов кредитных союзов.
Размер гарантированной Фондом суммы по вкладам, включая проценты, составляет, согласно ст. 3 проекта, 5000 гривен. Источниками формирования средств Фонда указаны сборы с участников (в том числе временных) и пеня за несвоевременное их перечисление; доходы, полученные от инвестирования средств Фонда в государственные ценные бумаги Украины, а также от депозитов, размещенных в НБУ; кредиты правительства, Национального и других банков, иностранных кредиторов.
четвер, 18 березня 2010 р.
ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» візьме участь у радіопрограмі ЕРА-FM.
Завтра, 19 березня, директор ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» Олексій Мерецький візьме участь у прямому радіоефірі.
Радіоефір пройде з 10:00 до 11:00 на радіостанції ЕРА-FM.
Назва програми «Виміри життя. Право». Тема обговорення: «Діяльність кредитних спілок в Україні».
Під час програми, всі бажаючі можуть поставити запитання пану Мерецькому.
Програму можна буде прослухати он-лайн за посиланням:
Довідка:
ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» - некомерційна структура, яка надає безкоштовні юридичні консультації споживачам фінансових послуг.
Президент організації – Руслан Демчак, директор – Олексій Мерецкий.
Міста мовлення Радіо «ЕРА-FM»: Київ – 96.00 FM, Бердянськ – 103.8 FM, Вінниця – 107.8 FM, Володарка – 103.5 FM, Дніпропетровськ – 91.4 FM, Донецьк – 99.0 FM, Дрогобич – 105.0 FM, Житомир – 103.9 FM, Запоріжжя – 102.7 FM, Івано-Франківськ – 107.8 FM, Кам'янець-Подільський – 104.3 FM, Керч – 107.2 FM, Кіровоград – 104.6 FM, Конотоп - 100.7 FM, Котовск - 92.4 FM, Кременчук – 106.6 FM, Краматорськ – 101.0 FM, Кривий Ріг – 107.4 FM, Лубни – 99.3 FM, Луганськ – 107.3 FM, Луцьк – 91.5 FM, Львів – 88.6 FM, Лисичанськ – 102 FM, Маріуполь – 103.6 FM, Мелітополь – 101.2 FM, Миколаїв – 107.8 FM, Нікополь – 98.9 FM, Одеса – 87.9 FM, Полтава – 103.4 FM, Пологи – 107.8 FM, Рівне – 105.1 FM, Ромни - 102.9 FM, Севастополь – 103.3 FM, Сімферополь – 91.1 FM, Суми – 90.9 FM, Тернопіль – 107.4 FM, Ужгород – 104.1 FM, Харків – 107.0 FM Херсон – 103.7, Хмельницький – 100.6 FM, Черкаси – 103.3 FM, Чернігів – 103.5 FM, Чернівці – 103.6 FM, Шостка - 101.9 FM.
Оподаткування страхових відшкодувань та виплат при страхуванні майна: правові реалії
На сьогодні правозастосовна практика позбавлена єдиного практичного вирішення питання про оподаткування страхових відшкодувань при страхуванні майна. Аналіз правових норм податкового законодавства України, що забезпечує його правове регулювання, практичної діяльності страхового сектору, а також роботи податкових органів свідчить про неналежне правове регулювання та застосування норм цього інституту. В свою чергу, будучи лише інтерпретаційними, акти Державної податкової адміністрації України (надалі – ДПА України), зокрема, лист від 16.01.2006 року №192/6/17-0716, лист від 27.10.2009 року №23562/7/17-0717, лист від 20.06.2007 №6040/6/17-0716, державних податкових інспекцій, та Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (надалі – Держфінпослуг України), зокрема, розпорядження від 18.11.2003 року №126 залишать питання відкритим. Не приділена належна увага цьому питанню в правовій доктрині податкового та страхового права.
Відсутність повноцінного правового регулювання, єдиного розуміння та застосування суб’єктами господарювання і податковими органами даних правових положень призводить до безпідставного утримання податку, неправомірного застосування фінансових санкцій, обмеженні прав платників податків, що обумовлює актуалізацію даного питання, а тому дана стаття є спробою систематизації правового матеріалу та викладом певних рекомендацій.
Так, доходом, у відповідності до пункту 1.2. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (надалі-Закону), є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України так і за її межами.
Законодавець розрізняє доходи, що отримає фізична особа на такі, що підлягають оподаткуванню у складі загального оподаткованого доходу (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений)) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (підпункт 1.6. ч. 1 ст. 1 Закону), а також дохід який оподаткуванню згідно з Законом не підлягає. На реалізацію останнього направлене положення пункту 4.3. Закону, яким передбачено випадки, коли доходи не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню, за правилами встановленими Законом.
Відсутність повноцінного правового регулювання, єдиного розуміння та застосування суб’єктами господарювання і податковими органами даних правових положень призводить до безпідставного утримання податку, неправомірного застосування фінансових санкцій, обмеженні прав платників податків, що обумовлює актуалізацію даного питання, а тому дана стаття є спробою систематизації правового матеріалу та викладом певних рекомендацій.
Так, доходом, у відповідності до пункту 1.2. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (надалі-Закону), є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України так і за її межами.
Законодавець розрізняє доходи, що отримає фізична особа на такі, що підлягають оподаткуванню у складі загального оподаткованого доходу (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений)) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (підпункт 1.6. ч. 1 ст. 1 Закону), а також дохід який оподаткуванню згідно з Законом не підлягає. На реалізацію останнього направлене положення пункту 4.3. Закону, яким передбачено випадки, коли доходи не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню, за правилами встановленими Законом.
середа, 17 березня 2010 р.
ВГО розповідає про недержавні пенсійні фонди
Всеукраїнська громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг» в програмі «Громадський радник» розповідає про недержавні пенсійні фонди.
www.vgo.com.ua
ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» розповідає про прогнози страхового ринку
ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» розповідає про прогнози страхового ринку і про те, що необхідно робити у випадках незаконних дій з боку страхових компаній.
www.vgo.com.ua
пʼятниця, 5 березня 2010 р.
Депозитне самбо
Як повернути гроші з недобросовісного банку. Рецепт від банкіра
Поради президента Все української громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг Руслана Демчака вкладникам проблемних банків заслуговують на увагу хоча б тому, що їхній автор – сам банкір.
«Український тиждень» (№8 від 26.02.2010)
У. Т.: Чому ви вирішили захищати права клієнтів фін установ?
– З початком кризи та паніки на фінансових ринках друзі почали радитися зі мною щодо того, чи знімати гроші з депозитів, як відвойовувати кошти, якщо банк відмовляється від виплат, що робити зі страховими компаніями, які затягують виплати? Я зрозумів, наскільки гостро такі питання турбують людей, виникла ідея створити Всеукраїнську громадську організацію захисту прав споживачів фінансових послуг.
У наших фахівців можна отримати покроковий план дій у проблемних ситуаціях, а також шаблони скарг, заяв чи позовів до суду, Нацбанку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг тощо. До нас щодня звертаються близько 70–100 постраждалих вкладників банків, кредитних спілок, інвестиційних фондів, а також клієнти страхових компаній, фондів фінансування будівництва. Наші починання все частіше підтримують юридичні фірми, деякі з них навіть виділили своїх штатних юристів.
У. Т.: Як має діяти вкладник, якому банк відмовив у поверненні депозиту?
– Зараз найактуальнішим питанням є отримання депозиту з проблемного банку – під такими слід розуміти установи, в яких введено тимчасову адміністрацію чи розпочато процедуру ліквідації. Передусім потрібно завчасно повідомити свій банк про намір забрати грошові кошти (вклад і відсотки). У заяві слід зазначити суму, яку маєте забрати, і дату, коли збираєтеся відвідати фінустанову. Ці відомості надсилаєте до банку телеграмою чи рекомендованим листом з описом вкладишів та повідомленням про вручення. Якщо від банку не отримано жодної відповіді, готуєте позовну заяву до суду. До неї також необхідно додати копію договору, який було укладено з банком, повідомлення про вручення фінустанові заяви про намір забрати кошти, саму заяву, оригінал квитанції про сплату витрат на інфо рма ційно-технічне забезпечення судового процесу. Також до суду передається аналогічний пакет документів (копії) для відповідача. Після отримання позитивного судового рішення слід звернутися до відповідного районного управління державної виконавчої служби, що має виконати всі настанови щодо стягнення з банку вашого депозиту.
У. Т.: Скільки грошей потрібно витратити, щоб повернути депозит?
– Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняє від сплати держмита за позовами, пов’язаними з порушеннями прав, зокрема з відмовою банку повертати депозит. Тому витрати мінімальні – плата за інформаційно-технічне забезпечення в суді (120 грн). А наша організація надає безкоштовні консультаційні послуги зі складання документів, що супроводжують позов. Якщо людині потрібне судове супроводження, ми можемо порадити звернутися до наших партнерів-юристів. Якщо ж вкладник має намір самостійно скористатися послугами адвоката, така допомога може обійтися до 5 тис. грн залежно від того, до якої фірми звернутися. Послуги міжнародних юридичних компаній коштуватимуть від 1 тис. грн за годину.
У. Т.: Чи збільшує шанси позивача виграти справу кваліфікація юриста?
– Необов’язково, бо рішення суду зазвичай на користь банківського клієнта. Інша справа, що це ще не означає отримання вкладником своїх грошей, оскільки банк може фізично не мати цих коштів для відшкодування. До речі, на ринку є і непроблемні банки, що також відмовляють вкладникам у поверненні депозитів. Причому не тільки у разі дострокового розірвання, а й після закінчення терміну дії договору. Такі дії є неправомірними, адже в статті 41 Конституції чітко зазначено: «Кожен громадянин має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю». Це право є непорушним. Стаття 15 Цивільного кодексу дає кожному з нас право на захист своїх громадянських прав у разі їх порушення. Усе це дає підстави у випадку відмови банком видати депозит звернутися до НБУ, а, зрештою, і до суду. Алгоритм дій той самий. На сайті нашої громадської організації викладено рейтинг недовіри до банків, складений на підставі звернень вкладників.
Досьє
Руслан Демчак
Президент і власник корпорації UBG (www.ubg.ua) – 14 підрозділів фінансового, виробничого та медичного напрямів, зокрема ЕРДЕ БАНК, СК «Добробут», Інвестиційна група «Ініціатива», медична мережа «Добробут».
З 2009 року – президент Всеукраїнської громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг.
Докторант Інституту стратегічних досліджень. Дисертація – «Реформування системи державного управління соціальним захистом населення в Україні».
vgo.com.ua
Поради президента Все української громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг Руслана Демчака вкладникам проблемних банків заслуговують на увагу хоча б тому, що їхній автор – сам банкір.
«Український тиждень» (№8 від 26.02.2010)
У. Т.: Чому ви вирішили захищати права клієнтів фін установ?
– З початком кризи та паніки на фінансових ринках друзі почали радитися зі мною щодо того, чи знімати гроші з депозитів, як відвойовувати кошти, якщо банк відмовляється від виплат, що робити зі страховими компаніями, які затягують виплати? Я зрозумів, наскільки гостро такі питання турбують людей, виникла ідея створити Всеукраїнську громадську організацію захисту прав споживачів фінансових послуг.
У наших фахівців можна отримати покроковий план дій у проблемних ситуаціях, а також шаблони скарг, заяв чи позовів до суду, Нацбанку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг тощо. До нас щодня звертаються близько 70–100 постраждалих вкладників банків, кредитних спілок, інвестиційних фондів, а також клієнти страхових компаній, фондів фінансування будівництва. Наші починання все частіше підтримують юридичні фірми, деякі з них навіть виділили своїх штатних юристів.
У. Т.: Як має діяти вкладник, якому банк відмовив у поверненні депозиту?
– Зараз найактуальнішим питанням є отримання депозиту з проблемного банку – під такими слід розуміти установи, в яких введено тимчасову адміністрацію чи розпочато процедуру ліквідації. Передусім потрібно завчасно повідомити свій банк про намір забрати грошові кошти (вклад і відсотки). У заяві слід зазначити суму, яку маєте забрати, і дату, коли збираєтеся відвідати фінустанову. Ці відомості надсилаєте до банку телеграмою чи рекомендованим листом з описом вкладишів та повідомленням про вручення. Якщо від банку не отримано жодної відповіді, готуєте позовну заяву до суду. До неї також необхідно додати копію договору, який було укладено з банком, повідомлення про вручення фінустанові заяви про намір забрати кошти, саму заяву, оригінал квитанції про сплату витрат на інфо рма ційно-технічне забезпечення судового процесу. Також до суду передається аналогічний пакет документів (копії) для відповідача. Після отримання позитивного судового рішення слід звернутися до відповідного районного управління державної виконавчої служби, що має виконати всі настанови щодо стягнення з банку вашого депозиту.
У. Т.: Скільки грошей потрібно витратити, щоб повернути депозит?
– Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняє від сплати держмита за позовами, пов’язаними з порушеннями прав, зокрема з відмовою банку повертати депозит. Тому витрати мінімальні – плата за інформаційно-технічне забезпечення в суді (120 грн). А наша організація надає безкоштовні консультаційні послуги зі складання документів, що супроводжують позов. Якщо людині потрібне судове супроводження, ми можемо порадити звернутися до наших партнерів-юристів. Якщо ж вкладник має намір самостійно скористатися послугами адвоката, така допомога може обійтися до 5 тис. грн залежно від того, до якої фірми звернутися. Послуги міжнародних юридичних компаній коштуватимуть від 1 тис. грн за годину.
У. Т.: Чи збільшує шанси позивача виграти справу кваліфікація юриста?
– Необов’язково, бо рішення суду зазвичай на користь банківського клієнта. Інша справа, що це ще не означає отримання вкладником своїх грошей, оскільки банк може фізично не мати цих коштів для відшкодування. До речі, на ринку є і непроблемні банки, що також відмовляють вкладникам у поверненні депозитів. Причому не тільки у разі дострокового розірвання, а й після закінчення терміну дії договору. Такі дії є неправомірними, адже в статті 41 Конституції чітко зазначено: «Кожен громадянин має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю». Це право є непорушним. Стаття 15 Цивільного кодексу дає кожному з нас право на захист своїх громадянських прав у разі їх порушення. Усе це дає підстави у випадку відмови банком видати депозит звернутися до НБУ, а, зрештою, і до суду. Алгоритм дій той самий. На сайті нашої громадської організації викладено рейтинг недовіри до банків, складений на підставі звернень вкладників.
Досьє
Руслан Демчак
Президент і власник корпорації UBG (www.ubg.ua) – 14 підрозділів фінансового, виробничого та медичного напрямів, зокрема ЕРДЕ БАНК, СК «Добробут», Інвестиційна група «Ініціатива», медична мережа «Добробут».
З 2009 року – президент Всеукраїнської громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг.
Докторант Інституту стратегічних досліджень. Дисертація – «Реформування системи державного управління соціальним захистом населення в Україні».
vgo.com.ua
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
