Руслан Демчак та Олексій Мерецький розказали про діяльність Всеукраїнської громадської організації та поділились порадами щодо збереження заощаджень.
Джерело - блог Руслана Демчака
середа, 28 квітня 2010 р.
пʼятниця, 16 квітня 2010 р.
Руслан Демчак – експерт газети «Вечерние Вести»
У свіжому номері газети «Вечерние Вести» (від 15.04.2010, №067), Руслан Демчак – Президент ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг» дає експертну консультацію щодо повернення депозиту із проблемного банку.
Пропонуємо Вашій увазі повний текст статті.
Как вернуть депозит из проблемного банка
Банковская система в Украине постепенно оправляется от кризиса. Многие финансовіе учреждения начинают вести уже более дружественный диалог со своими клиентами. Но до сих пор одним из самых актуальных вопросов остается – возврат депозитов. О том, как получить депозит из «проблемного» банка, читателям «ВВ» отвечает Президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг», владелец Корпорации UBG Руслан Демчак.
– Для начала надо определиться – что же такое проблемный банк? Это банки, в которых введена временная администрация или начата процедура ликвидации. Временная администрация вводится НБУ в случае угрозы платежеспособности банка. В это время, Нацбанк полностью или частично на срок, не более трех месяцев, вводит мораторий (запрет) на удовлетворение требований кредиторов банка.
Тут следует помнить, что во время действия моратория, юридически невозможно забрать депозит из банка. Лицо, которое имеет депозит в банке, в котором введен мораторий, имеет право забрать свой вклад только после окончания срока действия моратория. Поэтому вкладчики банков, в которых введен мораторий, должны внимательно отслеживать, не введена ли процедура банкротства (ликвидации) банка. Об этом информация размещается НБУ на своем официальном сайте, а также печатается в газетах «Урядовый курьер» или «Голос Украины». И после этого, в течение одного месяца со дня публикации такого объявления, вы имеете право заявить ликвидатору (представителю Нацбанка) о своих требованиях в банк. Этот срок является предельным и возобновлению не подлежит. Те, кто опоздал с обращением к ликвидатору, по уважительной причине, и имеет поэтому документальное подтверждение, могут быть внесены в список кредиторов только по решению суда.
К сожалению, в связи с финансовым кризисом и всеобщей паникой, даже некоторые «непроблемные» банки, также отказывают вкладчикам в возврате их депозитов. Причем не только в случае досрочного расторжения договора, но и по окончании срока вклада.
Такие действия банка являются неправомерными согласно ст. 41 Конституции Украины, в которой сказано, что «Каждый гражданин имеет право владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью». Право частной собственности нерушимо. А Гражданский кодекс дает каждому из нас право на защиту своих гражданских прав в случае их нарушения.
Зная все это, в случаях отказа банком выдать депозит, у клиента банка есть все основания, обратиться в НБУ, а в конечном итоге и суд с исковым заявлением.
Подробный алгоритм действий в случае невозврата депозита вы можете найти на сайте ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» – www.vgo.com.ua.
Кроме того, обратившись в кол-центр организации (тел. 0 (44) 501-01-87) вы можете получить бесплатную консультацию юриста, который в свою очередь, поможет подготовить необходимый пакет документов для обращения в суд.
Источник - сайт ВГО защиты прав потребителей финансовых услуг.
Пропонуємо Вашій увазі повний текст статті.
Как вернуть депозит из проблемного банка
Банковская система в Украине постепенно оправляется от кризиса. Многие финансовіе учреждения начинают вести уже более дружественный диалог со своими клиентами. Но до сих пор одним из самых актуальных вопросов остается – возврат депозитов. О том, как получить депозит из «проблемного» банка, читателям «ВВ» отвечает Президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг», владелец Корпорации UBG Руслан Демчак.
– Для начала надо определиться – что же такое проблемный банк? Это банки, в которых введена временная администрация или начата процедура ликвидации. Временная администрация вводится НБУ в случае угрозы платежеспособности банка. В это время, Нацбанк полностью или частично на срок, не более трех месяцев, вводит мораторий (запрет) на удовлетворение требований кредиторов банка.
Тут следует помнить, что во время действия моратория, юридически невозможно забрать депозит из банка. Лицо, которое имеет депозит в банке, в котором введен мораторий, имеет право забрать свой вклад только после окончания срока действия моратория. Поэтому вкладчики банков, в которых введен мораторий, должны внимательно отслеживать, не введена ли процедура банкротства (ликвидации) банка. Об этом информация размещается НБУ на своем официальном сайте, а также печатается в газетах «Урядовый курьер» или «Голос Украины». И после этого, в течение одного месяца со дня публикации такого объявления, вы имеете право заявить ликвидатору (представителю Нацбанка) о своих требованиях в банк. Этот срок является предельным и возобновлению не подлежит. Те, кто опоздал с обращением к ликвидатору, по уважительной причине, и имеет поэтому документальное подтверждение, могут быть внесены в список кредиторов только по решению суда.
К сожалению, в связи с финансовым кризисом и всеобщей паникой, даже некоторые «непроблемные» банки, также отказывают вкладчикам в возврате их депозитов. Причем не только в случае досрочного расторжения договора, но и по окончании срока вклада.
Такие действия банка являются неправомерными согласно ст. 41 Конституции Украины, в которой сказано, что «Каждый гражданин имеет право владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью». Право частной собственности нерушимо. А Гражданский кодекс дает каждому из нас право на защиту своих гражданских прав в случае их нарушения.
Зная все это, в случаях отказа банком выдать депозит, у клиента банка есть все основания, обратиться в НБУ, а в конечном итоге и суд с исковым заявлением.
Подробный алгоритм действий в случае невозврата депозита вы можете найти на сайте ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» – www.vgo.com.ua.
Кроме того, обратившись в кол-центр организации (тел. 0 (44) 501-01-87) вы можете получить бесплатную консультацию юриста, который в свою очередь, поможет подготовить необходимый пакет документов для обращения в суд.
Источник - сайт ВГО защиты прав потребителей финансовых услуг.
четвер, 15 квітня 2010 р.
Закордонний або український банк - ось в чому питання...
Сьогодні в першій десятці банків з максимальним приростом вкладів населення з початку кризи по нинішній момент – 7 зарубіжних фінансових установ. Причому в першій п'ятірці всі «іноземці». Чи варто в такому разі говорити, що українці більше не довіряють «рідним» банкам, а українські банки програли боротьбу фінансовим установам із закордонним капіталом за гроші вкладників?
Можна чути різні точки зору щодо того, за ким майбутнє і чи зможуть українські банки домінувати на цьому ринку? На моє переконання, українські банки ніколи не будуть домінувати. Ми бачимо, що вже сьогодні частина банків з іноземним капіталом досягає 50% активів банківської системи України. Не виключаю, що ситуація може скластися так, як наприклад, у Польщі, там 100% банків мають іноземний капітал.
Відзначу, що український банк з іноземним капіталом – це, все ж таки, український банк. Адже, в Україні заборонено відкривати філії іноземних банків. Але вони можуть бути і з 100% іноземним капіталом і брендом банку засновника.
У цьому ж і є велика різниця між однойменними банками в Україні і, скажімо, в Європі. Тому що банк в Україні, регулюється Національним банком України, а не тим регулятором, який знаходиться, скажімо, в Брюсселі чи Москві. І це дуже важливо. З позиції макроекономіки – НБУ може проводити внутрішнє регулювання діяльності, і при адекватному реагуванні може проводити політику стримування чи субсидування банківської системи.
Якщо говорити про клієнтів таких банків, то тут питання вигоди спірне. Як громадянин України, клієнт виграє, тому, що НБУ може впливати на курсову політику, на ціну активів і пасивів банків. З іншого боку, клієнт не українського банку міг би виграти в отриманні дійсно європейського сервісу. І найголовніше – ціна банківських активів була б набагато нижче. До того ж, для споживача банківської послуги мінус у тому, що він втрачає можливість гарантування Євросоюзу – це не 150 тис. з фонду гарантування, які гарантуються в Україні. Вкладник втрачає можливість отримати свій внесок нарівні, скажімо, з австрійцем, якщо б це була філія австрійського банку.
Я вважаю, що між українськими банками і банками з іноземним капіталом ніколи не було змагань. На цьому полі кожен банк грає за себе. І кожному необхідно не те щоб перемогти, а не зійти з дистанції – таке завдання зараз перед кожним учасником банківського ринку.
Звичайно, іноземцям простіше – у них є тил у вигляді дешевих ресурсів. Але з іншого боку, у 70% тих транснаціональних корпорацій, які представлені в Україні банками-«дочками», теж є труднощі. Багато хто ініціював повернення коштів, які були інвестовані в Україну. Можна сказати, що ці банки не вибудовують довгострокових стратегій. Якщо говорити про банки з українським капіталом, то в майбутньому у них достатнє поле для діяльності.
Якщо подивитися на проблему очима споживачів банківських послуг, то тут є психологічний аспект. Вважається, що великі міжнародні організації дорожать своєю репутацією, і вони не підуть просто так з ринку, не заплативши грошей вкладникам.
На жаль, українські власники банків готові на такий крок як банкрутство. А «Промінвестбанк», «Надра» і «Укропромбанк» дуже сильно «підмочили» репутацію саме великим банкам з українським капіталом. Жоден банк не є настільки великим, щоб не збанкрутувати. Хочу підкреслити, що НБУ показав зважений підхід: створив інститут ліквідаторів банків, провів рекапіталізацію трьох українських банків. Залишилося невирішеним питання тільки з банком «Надра». Тут ситуація: «казнить нельзя помиловать» - питання тільки де в цьому випадку ставити кому?
Звичайно, все це породжує у споживача недовіру саме до банків з українським капіталом. Адже, фактом є те, що жоден банк з іноземним капіталом під час кризи не почав процедуру ліквідації.
Джерело - блог Руслана Демчака
Можна чути різні точки зору щодо того, за ким майбутнє і чи зможуть українські банки домінувати на цьому ринку? На моє переконання, українські банки ніколи не будуть домінувати. Ми бачимо, що вже сьогодні частина банків з іноземним капіталом досягає 50% активів банківської системи України. Не виключаю, що ситуація може скластися так, як наприклад, у Польщі, там 100% банків мають іноземний капітал.
Відзначу, що український банк з іноземним капіталом – це, все ж таки, український банк. Адже, в Україні заборонено відкривати філії іноземних банків. Але вони можуть бути і з 100% іноземним капіталом і брендом банку засновника.
У цьому ж і є велика різниця між однойменними банками в Україні і, скажімо, в Європі. Тому що банк в Україні, регулюється Національним банком України, а не тим регулятором, який знаходиться, скажімо, в Брюсселі чи Москві. І це дуже важливо. З позиції макроекономіки – НБУ може проводити внутрішнє регулювання діяльності, і при адекватному реагуванні може проводити політику стримування чи субсидування банківської системи.
Якщо говорити про клієнтів таких банків, то тут питання вигоди спірне. Як громадянин України, клієнт виграє, тому, що НБУ може впливати на курсову політику, на ціну активів і пасивів банків. З іншого боку, клієнт не українського банку міг би виграти в отриманні дійсно європейського сервісу. І найголовніше – ціна банківських активів була б набагато нижче. До того ж, для споживача банківської послуги мінус у тому, що він втрачає можливість гарантування Євросоюзу – це не 150 тис. з фонду гарантування, які гарантуються в Україні. Вкладник втрачає можливість отримати свій внесок нарівні, скажімо, з австрійцем, якщо б це була філія австрійського банку.
Я вважаю, що між українськими банками і банками з іноземним капіталом ніколи не було змагань. На цьому полі кожен банк грає за себе. І кожному необхідно не те щоб перемогти, а не зійти з дистанції – таке завдання зараз перед кожним учасником банківського ринку.
Звичайно, іноземцям простіше – у них є тил у вигляді дешевих ресурсів. Але з іншого боку, у 70% тих транснаціональних корпорацій, які представлені в Україні банками-«дочками», теж є труднощі. Багато хто ініціював повернення коштів, які були інвестовані в Україну. Можна сказати, що ці банки не вибудовують довгострокових стратегій. Якщо говорити про банки з українським капіталом, то в майбутньому у них достатнє поле для діяльності.
Якщо подивитися на проблему очима споживачів банківських послуг, то тут є психологічний аспект. Вважається, що великі міжнародні організації дорожать своєю репутацією, і вони не підуть просто так з ринку, не заплативши грошей вкладникам.
На жаль, українські власники банків готові на такий крок як банкрутство. А «Промінвестбанк», «Надра» і «Укропромбанк» дуже сильно «підмочили» репутацію саме великим банкам з українським капіталом. Жоден банк не є настільки великим, щоб не збанкрутувати. Хочу підкреслити, що НБУ показав зважений підхід: створив інститут ліквідаторів банків, провів рекапіталізацію трьох українських банків. Залишилося невирішеним питання тільки з банком «Надра». Тут ситуація: «казнить нельзя помиловать» - питання тільки де в цьому випадку ставити кому?
Звичайно, все це породжує у споживача недовіру саме до банків з українським капіталом. Адже, фактом є те, що жоден банк з іноземним капіталом під час кризи не почав процедуру ліквідації.
Джерело - блог Руслана Демчака
вівторок, 13 квітня 2010 р.
"Украинское измерение": «Менять кредитные ставки запрещено»
«Менять кредитные ставки запрещено». Президент ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» Руслан Демчак принял участие в программе «Украинское измерение» на телеканале УТ-1.
Источник - блог Руслана Демчака
Источник - блог Руслана Демчака
пʼятниця, 9 квітня 2010 р.
Весной живем без бакса
По оценкам начальника управления контроля за валютной позицией банка «Хрещатик» Эдуарда Назаренко, приток валюты вырос примерно на 10%, при этом спрос на нее упал. Но на пути дешевого доллара встал НБУ, который в марте продолжал выкупать излишки валюты у банков (за месяц регулятор пополнил золотовалютные резервы $1 млрд), и тем самым спас доллар от пике. «Если бы не НБУ, то сейчас курс был бы на уровне 6,5 грн./$», — уверен президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко.
ГРИВНЕ РАСТИ НЕ ДАДУТ.
По мнению наших экспертов, в апреле-мае курс будет зависеть от соотношения спроса и предложения валюты, переговоров с МВФ и принятия бюджета. С притоком валюты в страну в апреле-мае все будет в порядке. «Состояние платежного баланса будет улучшаться за счет притока инвестиционного и спекулятивного капитала, а также падения спроса на валюту со стороны населения», — считает Николай Ивченко. «Да и сотрудничество между Украиной и МВФ фактически возобновлено», — считает Алексей Блинов из ИК «Astrum». «Ну а даже если выделение транша МВФ сорвется, то гривня может ослабнуть не более чем на 5—10 копеек. Причин для серьезной девальвации внутри страны сегодня нет», — считает аналитик ИК «Phoenix Capital» Андрей Нестерук.
четвер, 8 квітня 2010 р.
Спрашивали - отвечаем
«Я была вкладчиком «Укрпромбанка». После окончания срока договора банк вклад не вернул, поэтому я подала заявление в суд, который принял решение удовлетворить мои требования. В конце 2009 года я получила депозит через «Родовод Банк». В связи со сложившейся ситуацией в «Укрпромбанке», есть ли какая-либо возможность вернуть мне затраты связанные с оплатой государственной пошлины и информационно-технического обеспечения рассмотрения дела по «Укрпромбанку»? Как это сделать?”, — Галина, г. Киев
Отвечает юрист Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг» Алла Семенченко:
— В первую очередь, стоит подчеркнуть то, что вы являетесь потребителем финансовых услуг, а это значит, что по закону «О защите прав потребителей» п. 3 ст. 22, вам не нужно было при подаче иска к банку платить госпошлину. По действующему законодательству, чтобы вернуть пошлину, вам нужно обратиться в суд и снова внести ряд платежей, в том числе за информационно-техническое обеспечение (ИТО). Однако в вашем случае этого можно избежать. Напишите заявление в произвольной форме (изъясняете суть вашего дела) в суд, в который вы подавали иск, с просьбой выдать справку о возвращении госпошлины. Приложите к заявлению копию квитанции об уплате госпошлины. Лучше лично подойти в канцелярию суда и зарегистрировать заявление, а также узнать, когда будет принято решение и готов ответ на ваше обращение (обычно через 14 дней). Если у вас нет возможности лично прийти в канцелярию, отправьте письмо с уведомлением о вручении. Обращаю ваше внимание, что срок возврата пошлины 1 год со дня зачисления средств в бюджет. После получения справки из суда, вам необходимо будет обратиться в госказначейство района или города, в бюджет которого поступили уплаченные вами средства. Здесь тоже нужно будет написать заявление о возврате средств, однако к нему нужно будет приложить не копию, а оригинал платежки. Госказначество собственно и должно будет произвести возврат ваших средств наличными или на ваш банковский счет. Относительно возврата затрат на оплату ИТО, то это не возможно, поскольку эта сумма взимается собственно за работу суда. В данном случае она была проведена, решение вынесено. Поэтому вы не можете рассчитывать на возмещение этих средств.
Источник - ВГО Защиты прав потребителей финансовых услуг
Отвечает юрист Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг» Алла Семенченко:
— В первую очередь, стоит подчеркнуть то, что вы являетесь потребителем финансовых услуг, а это значит, что по закону «О защите прав потребителей» п. 3 ст. 22, вам не нужно было при подаче иска к банку платить госпошлину. По действующему законодательству, чтобы вернуть пошлину, вам нужно обратиться в суд и снова внести ряд платежей, в том числе за информационно-техническое обеспечение (ИТО). Однако в вашем случае этого можно избежать. Напишите заявление в произвольной форме (изъясняете суть вашего дела) в суд, в который вы подавали иск, с просьбой выдать справку о возвращении госпошлины. Приложите к заявлению копию квитанции об уплате госпошлины. Лучше лично подойти в канцелярию суда и зарегистрировать заявление, а также узнать, когда будет принято решение и готов ответ на ваше обращение (обычно через 14 дней). Если у вас нет возможности лично прийти в канцелярию, отправьте письмо с уведомлением о вручении. Обращаю ваше внимание, что срок возврата пошлины 1 год со дня зачисления средств в бюджет. После получения справки из суда, вам необходимо будет обратиться в госказначейство района или города, в бюджет которого поступили уплаченные вами средства. Здесь тоже нужно будет написать заявление о возврате средств, однако к нему нужно будет приложить не копию, а оригинал платежки. Госказначество собственно и должно будет произвести возврат ваших средств наличными или на ваш банковский счет. Относительно возврата затрат на оплату ИТО, то это не возможно, поскольку эта сумма взимается собственно за работу суда. В данном случае она была проведена, решение вынесено. Поэтому вы не можете рассчитывать на возмещение этих средств.
Источник - ВГО Защиты прав потребителей финансовых услуг
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
